Леонід Володимирович Пекач
19 листопада 1965 року розпочався фактично новий літопис Старокостянтинівської середньої школи №1. В цей день учнівський та педагогічний колективи школи перейшли в нове приміщення, побудоване за типовим проєктом на 24 класні кімнати та розраховане на 960 учнемісць. Школа повністю укомплектована матеріальною базою для здійснення навчального процесу та трудового, фізичного і естетичного виховання школярів.
Саме приміщення і пришкільна територія мали досить привабливий естетичний вигляд, утримувались в зразковій чистоті.
Основні підсумки роботи школи за перше півстоліття
Провідні напрямки роботи педколективу:
- оптимізація роботи початково школи;
- зміцнення навчально-матеріально бази та вдосконалення методики навчання за кабінетною системою; вдосконалення позакласної роботи з обдарованими дітьми. Учнівський контингент Якщо у 70-х роках в школі було по дві паралелі в початковій та середній школі та по 4 у старшій школі (по 2 класи у 9-10 кл. доукомплектовувались випускниками дочірніх восьмирічних шкіл №4, с. Григорівка та с. Пашківці), то уже з середини 80-х років в усіх класах було по 4 паралелі. І це при тій умові, що з реорганізацією дочірніх восьмирічних шкіл у середні в них відкрилась старша школа. Крім дітей закріпленого мікрорайону в школу масово вели дітей з інших мікрорайонів. В місті кожна елітна сім‘я, батьки якої працювали в партійних, державних, правоохоронних органах, були керівниками підприємств, установ, заводів, а також лікарі і т.д. вважали престижним віддати дітей на навчання в СШ №1. Кількість першокласників сягала до 160-170 дітей. Батьків приваблювали не тільки комфортні для навчання дітей умови школи, але й досвідчений, ініціативний, працьовитий педколектив. Педагогічні кадри З переходом школи у нове приміщення, поступово здійснювалось оновлення, омолодження педагогічного колективу. На роботу прийшли випускники вузів, які не тільки примножували кращі традиції школи, але й бажали утвердитись як особистість. Для формування їх педагогічної майстерності використовувався в першу чергу досвід роботи досвідчених, талановитих колег педколективу школи. В 70-х роках це досвід роботи вчителів початкових класів Царук М.Г., Коваленко М.Г., Буяльської Л.Й., вчительки української мови та літератури Гаврилюк О.Й., зарубіжної літератури Босіної Н.Д., Дзядзіної Л.М., англійської мови Жмурко Н.П., математики Дюкової Л.С., малювання та креслення Маринича О.С., біології Полотнянко О.С. та ін. Методику їхньої роботи, сформовані шкільні традиції, авторитет педколективу зміцнило та розширило молоде покоління вчителів. У 80-90-х роках це були вчителі початкових класів Калібабчук Н.Н., Калінська В.К., Грицюк Г.А., Петрук Л.І., Павленко Н.О., вчителі української мови та літератури Коваленко Н.І., Радецька Г.В., математики Пекач Т.І., Вінніченко С.І., фізики Козак Е.А., Якимчук Р.І., хімії Бубон М.О., біології Грищенкова Г.М., співів Куновська Т.Д., фізвиховання Полупан М.О., Онуфрійчук В.І.. Вихованці даних вчителів мали міцні знання, високі досягнення в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах, змаганнях тощо. З 75-80 членів педколективу школи на початок 2000 року більше половини вчителів мали звання «Вчитель методист», «Старший вчитель», вищу кваліфікаційну категорію. Четверо удостоєні звання «Заслужений вчитель». Це Олійник В.Т. (1975р.), Козак Е.А. (1982 р.), Пекач Л.В. (1998 р.) та Васьковська Т.А. (2006 р.). Характерно, що досить велика частина із числа кращих випускників здобула професію вчителя і повернулися працювати в рідну школу, школи міста, країни. Методична робота Робота шкільних методичних об’єднань будувалась так, щоб кращі надбання більш досвідчених вчителів школи ставали надбанням усього педколективу. Раз у чверть проводились засідання методичних об’єднань з обговоренням проведених відкритих уроків, взаємообміном власного досвіду. Запроваджено індивідуальне взаємовідвідування уроків вчителями, за молодими вчителями закріплювались досвідчені наставники. Методичні об’єднання мали провідні теми, над якими працювали. Так методоб’єднання вчителів початкових класів велику увагу приділяло формуванню навичок швидкого, виразного та свідомого читання. Вчителі математики, фізики, хімії велику увагу приділяли формуванню навичок логічного мислення, розвитку індивідуальних творчих здібностей у школярів. Вчителі історії, географії, біології широко використовували показ навчальних кінофільмів, діафільмів та інших ТЗН, наочності. Весь колектив працював над формуванням у дітей навичок самостійної роботи шляхом запровадження дидактичного матеріалу різного рівня складності, дотримання вимог тематичного обліку знань. Використовувались матеріали фахових методичних видань. Центром такої роботи був шкільний методичний кабінет. Досягнення школярів. Лише в період з 1975 по 2000 роки атестат про середню освіту було вручено 2160 випускникам, з них 236 за відмінні успіхи в навчанні та зразкову поведінку нагороджено Золотою чи Срібною медаллю, понад 400 випускників нагороджено грамотою «За особливі успіхи у вивченні окремих предметів». Щорічно понад 10% учнів школи нагороджувались Похвальними грамотами «За відмінні успіхи в навчанні», ще біля 70% закінчували навчальний рік на «4» та «5». Школа працювала без другорічників. Високу якість знань учні підтверджували успішним виступом на олімпіадах. Лише за цей період 35 учнів школи виборювали призові місця з математики, фізики, хімії, української мови та літератури на республіканських олімпіадах. Випускниця школи Балабон Ольга у 2006 році зайняла друге місце на міжнародній олімпіаді з хімії, що проходила у Москві. Випускники школи успішно складали конкурсні екзамени при вступі до ВУЗів, де показник школи був на порядок вищий республіканського. Пріоритетними навчальними предметами були математика та рідна мова. Навчання дітей школи в усі роки здійснювалось лише рідною українською мовою. Трудові навички Педагогічний колектив школи приділяв велику увагу формуванню в учнів трудових навиків, залучення дітей до посильної фізичної праці. Самостійно прибирались ними класні кімнати, де проходили заняття. Крім того, щорічно учні здавали до 80 т металолому, 20-25 т макулатури, заготовляли лікарські рослини і т.д. Шефствували над територією Меморіалу слави, закріпленої території парку, підбілювали дерева закріпленої вулиці Острозького, збирали картоплю з площі понад 60 га у підшефному колгоспі с. Воронківці. Праця учнів узгоджувалась з батьками. Зароблені кошти використовувались для закупівлі екскурсійних путівок в міста-герої Радянського Союзу, якими нагороджували учнів за успіхи в навчанні, олімпіадах, спорті, суспільно-корисній праці. Закуповували одяг та взуття для дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей. Учнівські колективи Більше 30 років успішно працюють учнівські колективи, які започаткували свою роботу наприкінці 80-х років. Народний фольклорний гурт «Подоляночка» (керівник Куновська Т.Д.) був багаторазовим дипломантом міжнародних фестивалів, учасником телепередач. Зразковий танцювальний колектив «Арабеск» (керівник Оксана Буєва) був і є незмінним учасником міських урочистостей. Футбольний клуб «Вікторія» неодноразово виборював призові місця на турнірах різних рівнів (тренер Василь Онуфрійчук). Пам’ятні зустрічі Із багато численних зустрічей,що проходили в школі пам’ятними є зустрічі в 1976 та в 1984 рр з двічі Героєм Радянського Союзу, льотчиком-космонавтом, генералом Георгієм Тимофійовичем Береговим. Теплі спогади залишила зустріч педколективу та учнів школи з вокальним тріо «Золоті ключі» у складі народної артистки Ніни Матвієнко, Заслужених артистів Валентини Ковальської та Марії Миколайчук. Чимало випускників різних років випуску зібрала зустріч з нагоди відзначення 50-річного ювілею школи у 2015 році. У 2018 році відбулась перша міжнародна зустріч з американськими льотчиками, які приймали участь у військових навчаннях країн НАТО у нашому місті. Шкільні музеї У 1965 році в школі обладнано зал Бойової слави на матеріалах переписки та зустрічей з ветеранами 7-ї Старокостянтинівської ордена Суворова інженерно-саперної бригади. В 70-80 роках тут щорічно 9 березня, в день визволення міста від німецьких загарбників, проводились зустрічі учнів з гостями – воїнами-визволителями міста. Музей В.І. Леніна діяв з 1965 по 1985 рр. В ньому проводились урочисті заходи піонерської дружини та комсомольської організації школи. В 1985 році створено музей «Народознавства» на матеріалах історичного минулого українського народу, його культури, традицій, побуту, господарства. Понад 10 років проіснував музей історії школи на матеріалах фотографій різних випусків, досягнень школярів. Музей запрацював на початку 2000 року. Інноваційні технології В 1973 р. педколектив школи першим в області започаткував роботу школи за кабінетною системою навчання. Вже через рік для ознайомлення з досвідом роботи в школі побували делегації відділів освіти, директорів середніх шкіл всіх районів області, проводились обласні та республіканський семінари. В 1988 році за сприяння депутата Верховної Ради України письменника Павла Загребельного на прохання дирекції школи було надіслано обладнання комп’ютерного класу КУВТ-87 на 12 робочих місць. Це була досить простенька, але на той час єдина на весь район обчислювальна техніка для навчання школярів. Перші роки цим кабінетом користувались старшокласники всіх шкіл міста. З переходом шкіл на навчання дітей з шестирічного віку дирекція школи першою в місті випробувала практику навчання шестиліток в спеціально обладнаних класах при дитсадках «Зайчик» та «Теремок», а також запровадила при школі роботу «Чомучки» з метою підготовки до школи тих дітей, які не відвідували дитсадок. В 90-х роках в 1-6-х класах запровадили вивчення інтегрованого курсу «Довкілля». Вивчення цього курсу готувало дітей до вивчення фізики, хімії, природознавства. Відзнаки педколективу За значні досягнення в навчанні та вихованні школярів педколектив школи у 1975 та 1987 році занесено на обласну Дошку пошани. В 2006 р. школа увійшла в рейтинг «100-топ освітніх закладів України», а в 2017 році матеріали про школу та її педпрацівників Козака Е.А., Олійника В.Т. та Пекача Л.В. розміщені в енциклопедії освіти Хмельниччини. В 2016 році школа Міністерством освіти включена в список 100 тих загальноосвітніх шкіл, які запрацювали за програмою Нової української школи (НУШ). Керівники школи: В 1963-1975 рр. директором школи працював Олійник В’ячеслав Трохимович (1927-2021). Нагороди: орден Трудового Червоного Прапора (1971 р.), Звання заслужений вчитель (1975 р.), орден Дружби народів (1986 р.), почесний знак «За сумлінну працю». У 1975-2001 рр. – Пекач Леонід Володимирович (1939 р.н.). Нагороди: відзнака журналу «Воспитание школьников» в рубриці «Лучшие руководители школы», звання заслужений вчитель (1998 р.), Почесний громадянин м. Старокостянтинова (2000 р.), занесений Книгу педагогічної слави України (2007 р.). Педстаж 57 років. 2001-2021 рр. – Гудзь Надія Василівна. З 2021 р. – Сідлецька Валентина Василівна, випускниця школи. Заступники директора школи:
- з навчально-виховної роботи:
Артюшенко Олексій Андрійович
Пекач Леонід Володимирович
Кухарчук Надія Степанівна
Каленюк Тетяна Василівна
Кримська Любов Анатолівна
Сиротюк Світлана Борисівна - початкових класах:
Дайчман Олександра Соломонівна
Калібабчук Неоніла Никонівна
Гудзь Надія Василівна
Сідлецька Валентина Василівна
Мазур Тетяна Сергіївна - з виховної роботи:
Гробман Хома Якович
Чвертняк Надія Йосиівна
Дорожко Марія Миколавна
Соколовська Олена Михайлівна
Розширення навчальної бази В 1978 р. силами вчителів та техпрацівників школи збудовано стрілецький тир довжиною 25 м на 2 бійниці. В 1990 р. введено в дію навчальний корпус для учнів початкової школи на 8 класних кімнат, кабінет музики, ігрову кімнату, спортивний зал та 2 кімнати для трудового навчання. З 2018 року розпочато капітальний ремонт приміщення та реконструкції пришкільної території. Здійснення професійного навчання Навчальна база школи та її педагогічний потенціал постійно використовувався для професійної підготовки школярів та мешканців міста. З 1965 по 1975 рр. при школі працював педагогічний клас, на навчання в якому набирались випускники шкіл. Протягом одного року навчання студенти одержували кваліфікацію працівника дошкільного закладу. В 1965 році започаткував і діяв майже 30 років Університет педагогічних знань для батьків. Кожної навчальної чверті перед батьками з рекомендаціями по вихованню дітей виступали лікарі, працівники правоохоронних органів, санепідемстанції, викладачі музичної школи, досвідчені педагоги. Своїм досвідом по вихованню дітей ділились окремі батьки. Щорічно навчальний рік завершувався звітним концертом художньої самодіяльності учнів школи. З 1963 по 1983 рр. юнаки старших класів вивчали автосправу (викладачі Грень В.Т. та Коломієць П.В.). Для формування навичок практичної їзди школа мала 3 вантажівки, належну матеріальну базу автокласу. Після двох років навчання учні здавали екзамени комісії МРЕО і одержували права на водіння (після досягнення 18-річного віку) вантажного автомобіля. З 1974 року в школах розпочалося вивчення навчальної дисципліни – допризивна підготовка юнаків (військовий керівник Коваленко В.Д). Школа була базовою штабу Прикарпатського військового округу. Майже 30 років в кінці навчального року звідти приїжджали офіцери, які глибоко перевіряли теоретичну та фізичну підготовку юнаків, практичні навички зі стрільби і за результатами цієї перевірки давали випускникам рекомендації щодо вступу до військових училищ. Щорічно по 10-12 юнаків успішно складали вступні екзамени, проходили відповідні комісії і ставали курсантами вищих військових училищ. Протягом 90-х та початку 2000 років при школі працювали комп’ютерні курси (керівник Сиротюк С.Б.). В ці ж роки працювали річні підготовчі курси з математики та української мови і літератури (кер. Кримська Л. А.) для підготовки до вступу на навчання в Хмельницькому інституті бізнесу. З 13 березня 2000 року запрацював локальний центр дистанційного навчання від Київського Відкритого Міжнародного Університету розвитку людини «Україна» (завідувач Пекач Л. В.). У вихідні дні студенти відвідували заняття для одержання спеціальності з фінансів, правознавства,бухгалтерського обліку та діловодства. Особливістю цього закладу є те, що створювались спеціальні умови для навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями. Про популярність такої форми навчання по місцю постійного проживання свідчить те, що лише протягом 10 років 271 студент одержали диплом молодшого спеціаліста, ще 180 бакалавра. Значна частина працюючих спеціалістів міста змогла підвищити свій освітньо-професійний рівень. Робота з батьками Протягом усіх років дирекція та педколектив школи працював в тісному контакті з батьками. Стало традицією, що після закінчення навчального року батьки проводять повний ремонт тієї класної кімнати, в якій навчалися їх діти. Практично всі господарські питання, що виникали протягом року, дирекція вирішувала тільки через батьків. Особливо така допомога надавалася в період обладнання навчальних кабінетів. Велике коло питань вирішувалось батьківським комітетом, очолюваний головами комітету Д. Студінським, Л.Г.Бойчуком та ін.. Комітет займався використанням фонду всеобучу, організацією дозвілля та відпочинку дітей, надання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім’ям. Особливо велику допомогу надали батьки на початку 2000-х років по осучасненню матеріальної бази. За кошти батьків в усіх класах замінено парти на учнівські столи, закуплено нові класні дошки, придбано комп’ютерну техніку. Випускники школи Педколектив завжди пишався настирливістю вихованців в одержанні ґрунтовних знань, їх працьовитістю, повагою до своїх вчителів, любов’ю до школи до своєї країни, в якій виросли. А це і є найвищою оцінкою досить важкої професії педагога.